Гном Бім

Часом щастить отримати нам дещо Справжнє. Найголовніше — не впустити свого шансу. Була казочка про це.

Жив на світі хлопчик Сергійко. Він був у сім’ї єдиним, і батьки його дуже любили. Мав невисокий ріст, темні очі, біле волосся. Страшенно Сергійко не любив робити домашнє завдання.

Одного разу, якраз коли хлопчик робив за столом домашнє завдання, побачив, як зі старої скрині на стрічці вилазить маленька людина. Це був гном. Сергійко підійшов ближче до скрині і запитав:

— Ти хто?

— Бім, — відповів гном.

— Бім? — перепитав Сергійко.

— Так, — відповів гном.

— Гном, який виконує бажання? — запитав Сергійко.

— Так, — відповів гном.

— І ти можеш здійснити будь-яке моє бажання?

— Звичайно.

Гном хотів злізти зі стрічки, в якій заплутався, тому сказав до Сергійка:

— Зніми мене зі стрічки, і я виконаю три твої бажання.

— Будь-які? — запитав Сергійко.

— Будь-які, — відповів гном.

Сергійко взяв Біма в руку і сказав:

— Слухай моє перше бажання. Я хочу, щоб усі мої домашні завдання були зроблені.

Бім його уважно вислухав і написав у зошит. Але Сергійку не сподобалося, він сказав:

— Ні, не так; вчитель помітить, що це не я писав.

І Бім сказав:

— Зараз все виправлю.

Коли домашнє завдання було готове, Сергій придумав друге бажання:

— Знаєш, а зроби мене таким, як ти.

Бім зробив його таким самим, як він сам, тільки на зріст, а сам хутенько зник. Сергійків гусак Март якраз відлітав зі зграєю у теплі краї. Сергійко випадково заснув на Марті, обнявши його за шию міцно-міцно. Так вийшло, що полетів хлопчик із гусаком у теплі краї. Сергійко солодко і довго спав аж до теплого краю. Вже коли прокинувся, Сергійко страшенно дивувався своїм зустрічам: вони бачили Червону шапочку, Білосніжку і сім гномів; крім того, зустрів Дюймовочку і її принца вже в теплих краях.

Коли закінчилась зима, Март і Сергійко повернулися додому. Не наважився хлопчик піти до своїх батьків. Він послав Марта. Мати, як побачила, що Март повернувся, то закрила його у коморі з іншими гусьми. Сергійко зрозумів, що Марта закрили, і не знаходив собі місця. У цей момент поруч з’явився гном і сказав:

— Якщо твій друг опиниться на столі засмажений з яблуками і ти це допустиш, то я поверну тобі твій зріст.

Сергійко взяв довгу тонку гілку, щоб дотягтися до гачка і випустити Марта. Проте хлопчик не міг дотягнутися до нього. Тоді притягнув колоду і поставив коло дверей, взяв гілку, підняв гачок — і Март вибіг. Знову перед ним з’явився гном і мовив:

— Що ти робиш, тепер вже не повернеш свій зріст.

Сергійко не думав довго над відповідями:

— Краще мати друга, ніж зріст.

Гном сказав:

— Це правильне рішення, повертаю тобі твій зріст.

Сергійко повернувся до свого колишнього світу та звичного життя. Завше цінував відтоді те, що мав. І друга не забував: адже це і було те Справжнє — мати  друга. Задля цього можна поступитися будь чим.